Учені створили незвичайний спосіб відновлення зруйнованої карієсом емалі та створили на його основі гелі, які відновлюють покриття зубів та позбавляють людей зубного болю, йде мова в статті, опублікованій в журналі Biomaterials.

«Білок MMP-20 виділяється на самих ранніх стадіях формування емалі. Він "розрубує» інші білки під час кристалізації емалі, що, разом з дією інших ферментів, дозволяє клітинам, що виробляють емаль, очищувати кристали та виділяти більше цього біомінералу, самої твердої частини людського тіла", — заявила Джанет Морадіан-Олдак (Janet Moradian-Oldak) з університету Південної Каліфорнії в Лос-Анджелесі (США).

Морадіан-Олдак та її колеги понад 20 років шукали цей білок, намагаючись відтворити ті процеси, які відбуваються в наших зубах під час їх формування.

Одним із самих головних етапів цього процесу є ріст зерен майбутньої емалі, які «упаковують» в потрібному порядку та щільності клітини в основі коренів зуба.

Відносно недавно учені з’ясували, що відносно рідкісна хвороба зубів – коричнева дистрофія емалі – викликається мутаціями в гені і білку MMP-20, які роблять емаль на зубах надто ломкою, тонкою та вкрай вразливою до карієсу.

Автори статті припустили, що цей фермент може відігравати ключову роль у формуванні емалі та можливості її відновлення вже після того, як зуб повністю виростає. Вони перевірили свої підозри, виростивши декілька мишей, один із генів MMP-20 яких був нормальним, а інший був пошкодженим.

Експерименти з клітинами таких гризунів показали, що MMP-20 відіграє критичну роль в очистці зерен майбутньої емалі від «обривків» інших білків, що беруть участь в процесі біомінералізації зубів. Це дозволяє використовувати MMP-20, в комбінації із сумішшю двох інших речовин – амелогеніну та хітозану — для заповнення тріщин та невеликих порожнин в зубах, які виникли в результаті карієсу, штучним аналогом емалі.

За словами Морадіан-Олдак, її науковій групі, у співробітництві з авторами іншої статті, які вивчали амелогенін і хітозан, уже вдалось створити пробні версії гелю для виконання подібних функцій. Зараз ця розробка знаходиться на стадії предклінічних випробувань, і вчені сподіваються швидко перейти до клінічної фази.

Джерело: Інноваційна Україна